Тут те, чого не буває в описі застосунку: на чому стоїть методика, у якому порядку йдуть літери, куди це встромити в заняття — і де воно не працює.
Канонічний український метод — не «складовий», а звуковий аналітико-синтетичний (лінія Ушинського): склад є одиницею читання, але звук лишається одиницею аналізу. Застосунок побудований саме так.
Причина, чому відкриті склади йдуть першими, — позиційний принцип, і це структурна відмінність від англійської фоніки. У кирилиці реалізація приголосної залежить від наступної голосної: н+а дає [на], н+я дає [нʼа]. Дитина мусить читати з випередженням і брати приголосну з голосною як неподільну одиницю. Побуквене читання зліва направо тут просто не працює.
Літера звучить своїм звуком, а не назвою — «к», а не «ка». Щоб дитина складала КІТ, а не «каіте».
Два найсильніші предиктори майбутнього читання, за мета-аналізом National Early Literacy Panel, обидва слухові: знання літер і фонологічна свідомість. У прозорій орфографії, як українська, це важить більше, а не менше.
За частотністю, не за абеткою.
ь, апостроф і я/ю/є/ї відкладені навмисно — саме тому, що ламають принцип «одна літера — один звук».
Закриті склади при цьому не пізня тема: кіт, мак, сон, лис з'являються в перші тижні. Стадійною є не тема, а операція — спершу злиття як неподільна одиниця, потім закритий склад як злиття плюс приголосна.
⚠️ Єдиного затвердженого МОН порядку літер не існує. Типова освітня програма задає результати навчання, а послідовність лишає букварю, і букварі різняться — Пономарьова, Вашуленко, Цепова дають різні порядки. Тому я не пишу «за програмою МОН»: наш порядок — за усталеною практикою українського букваря, не більше.
Складність задається набором літер, а не віком і не кількістю правильних відповідей. Рівень відкриває накопичувальний набір, і слово потрапляє в гру лише тоді, коли всі його літери вже відкриті. Рівень один на весь застосунок — не треба налаштовувати кожну гру окремо.
Окремий екран показує, скільки дитина займалася, які літери плутає й на яких словах спотикається. Усе рахується на самому телефоні: акаунта немає, пошти застосунок не питає, сервера з даними не існує. Для логопеда це той самий звіт — просто він у кишені, а не в браузері.
Реклами, акаунтів, аналітики, таймерів, сердечок і серій. Помилка ніколи не червона й нічого не віднімає.
Для контексту: у дослідженні 135 дитячих застосунків (Meyer et al., 2019) реклама виявилася в 95% — і в позначених «educational» так само часто, як у решті. Тобто позначка «освітній» сама по собі не означає нічого, і перевіряти доводиться щоразу руками.
Це той абзац, який зазвичай питають батьки. Він написаний так, щоб його можна було переслати не переписуючи.
Чотири гри з одинадцяти й шість казок із сімдесяти — безкоштовні назавжди, без пробного періоду й без обмеження за часом. Решта відкривається однією покупкою. Підписки немає й не буде. Реклами немає взагалі. Застосунок працює без інтернету.
Напишіть, і я відкрию повний доступ. Без умов і без прохання щось публікувати: мені потрібна ваша чесна думка, зокрема про те, де застосунок працює погано.
Методику я збирав сам і можу пояснити кожне рішення. Але я не вчитель — я продуктовий дизайнер, і найцінніше, що ви можете зробити, це сказати, де я помилився. Українських досліджень з цієї теми майже немає: усе українське спирається на методичну літературу й практику букварів, а не на експерименти. Тому ваша думка тут важить більше за будь-яке моє посилання.
Питання про методику, прохання доступу, зауваження, де воно працює погано, — усе на одну адресу, відповідаю сам.
Антон Козіонов, продуктовий дизайнер · LinkedIn · про застосунок